Аркгем Солюшнс · Лавкрафтівський корпоративний LARP

Остаточна
Синергія

«Квартальний Звіт»

Щорічна корпоративна нарада. KPI, презентації департаментів… і Протокол Вознесіння. 22 ролі, один фінансовий рік, одна Безодня.

18–23 учасники Один вечір LARP · Кабінетна гра Підходить новачкам
Забронювати місце
Про гру

Що таке «Квартальний Звіт»

Що це таке

Кабінетна рольова гра на один вечір для 18–23 учасників. Камерний психологічний хорор із чорним гумором, де лавкрафтівський космічний жах зустрічається з корпоративним абсурдом.

Що відбувається

Двадцять із чимось співробітників «Аркгем Солюшнс» зібралися на квартальний звіт. Одні хочуть просто дожити до ранку. Інші — таємні адепти культу. Ніхто не знає напевно, хто є хто.

Про що насправді

Під маскою хорору — гра про корпоративне вигорання і відданість, яка з'їдає людину. Культ тут — метафора. Кінець світу — теж. Найстрашніше — наскільки знайомим здається офіс.

Для кого

Ця гра для тебе, якщо…

  • Ти любиш інтриги, приховані ролі й соціальну дедукцію.
  • Тобі близький лавкрафтівський настрій — але хочеться пережити його зсередини.
  • Ти ціниш чорний гумор і впізнаєш себе в сатирі на корпоративне життя.
  • Хочеш зіграти складного персонажа з таємницею, метою й особистою трагедією.
  • Ти новачок у LARP — правила прості, роль веде за руку, система безпеки страхує.
Онбординг

Ласкаво просимо в «Аркгем Солюшнс»

Лист-привітання новому співробітнику

Внутрішній документ · HR · Реєстр

Вітаємо на борту, колего. Якщо ти читаєш це, значить, відділ кадрів уже вніс твоє ім'я до Реєстру — того самого, зі шкіряною палітуркою, який ніхто ніколи не бачив розгорнутим. Не хвилюйся щодо цього. Реєстр рідко помиляється. А коли помиляється — виправляє себе сам, і зазвичай уночі.

Твій перший робочий день припадає на Квартальний звіт. Це наша найголовніша подія: раз на квартал уся компанія збирається, щоб підбити підсумки, звести Кармічний баланс і переконатися, що Засновник досі спокійно спить у своєму кабінеті на поверсі, номер якого не друкується в ліфті.

Твоїм онбордингом опікується наш Інспектор з Охорони Праці. Ти впізнаєш його одразу: бездоганний костюм, папка з нескінченними формами й усмішка, яка не сходить з обличчя навіть тоді, коли для неї немає жодної причини. Кажуть, він працює тут довше за саму будівлю. Кажуть, у нього тисяча облич і жодного власного.

Коли він підійде й запитає, як ти почуваєшся, — відповідай чесно. Він і так знає. Просто любить, коли вголос.

Успіх компанії — жертва кожного з нас. І це, на жаль, не метафора.
Рівень доступу: Жовтий

Пам'ятка: Король у Жовтому

Документ рівня доступу «Жовтий» · Якщо ви це читаєте й досі при своєму імені — вітаємо, ви ще не дочитали.

Раз на квартал компанія здає Звіт. Чого тобі не сказали на співбесіді — це що саме ти звітуватимеш і кому. Квартальний звіт — не таблиця. Це п'єса. Стара, написана не в цьому місті й не цією мовою, і кожен, хто збирає документ докупи, поступово стає її дійовою особою.

Того, перед ким ми звітуємо, звати Королем у Жовтому. Він не приходить — він проступає: спершу як пляма на бланку, потім як шурхіт блідого лахміття в коридорі, потім як постать у пошматаному жовтому вбранні, чиє обличчя закриває бліда маска. Не намагайся зазирнути під маску. Там теж маска. І так до самого дна, якого немає.

Король не хоче тебе з'їсти. Це було б милосердно. Він хоче, щоб ти зрозумів — і лишився собою. А це, як ти вже здогадуєшся, неможливо.

«Я бачив останню сторінку. Вона прекрасна. Дозвольте, я покажу вам.» — колишній старший аналітик (наразі у відпустці невизначеної тривалості)
Лор

Старші Аркани: чому нас саме двадцять двоє

З внутрішнього навчального курсу «Аркгем Солюшнс»

Колись, ще до всіх кварталів, не було ні відділів, ні звітності, ні навіть часу — був лише Сон. Той, хто спить нагорі, бачив уві сні все, що існує. Але сон без структури — це хаос, а хаос неможливо втримати. І тоді з мороку виступили Двадцять Два — не люди, не боги, а ролі, які всесвіт вигадав, щоб не розсипатися.

Кожен Аркан — це не персонаж. Це функція буття, посада в штатному розписі реальності. Від Дурня, що робить перший крок у прірву, до Світу, що замикає все в собі. Двадцять Два — це повний оберт. Інструкція зі складання реальності.

Коли компанія збирає на Квартальний звіт рівно двадцять двох співробітників і роздає їм рівно ці ролі — вона відтворює той самий первісний розклад. І якщо Двадцять Два колись здатні були вивести реальність із Сну, то Двадцять Два, зібрані правильно, у правильну ніч, здатні зробити й зворотне — розбудити Сплячого.

Ось чому нас саме двадцять двоє. Ось чому твоя роль — не випадкова. Це не нарада. Це ритуал. Ти в ньому — не глядач. Ти — карта, яку вже витягли.
Персонажі

Книга Двадцяти Двох

Портрети тих, ким ми стаємо, коли гасне світло в опенспейсі. Натисни на карту, щоб розгорнути.

0 · ДУРЕНЬ
Стажер
The Fool
Він виходить першим, бо не знає, що можна не виходити. Над прірвою — нога в повітрі, у кишені — жодного резюме, тільки біле поле там, де мало б бути ім'я. Усі мудреці світу стоять на краю й вагаються. Він робить крок. Він ще не знає, ким стане. У цьому вся його сила. І вся його приреченість.
+ розгорнути
I · МАГ
Системний адміністратор
The Magician
Одна рука вказує на небо, друга — на землю, і між ними тече струм, якого не видно нікому, крім нього. Дай йому волю — і він зробить її дійсністю. Дай йому дійсність — і він розбере її на службові логи. Він не творить із нічого. Він просто знає пароль до всього.
+ розгорнути
II · ВЕРХОВНА ЖРИЦЯ
Секретарка
The High Priestess
Вона сидить між двох колон і мовчить так, що це голосніше за будь-яку нараду. Вона знає все, що записано, і все, що стерли. І не скаже нічого, доки ти не будеш готовий втратити спокій назавжди. Таємниця — не те, що вона приховує. Таємниця — це те, чим вона є.
+ розгорнути
III · ІМПЕРАТРИЦЯ
Head of HR
The Empress
Вона — сад, у якому кожен новачок — насінина. Вона всміхається так тепло, що не помічаєш секатора у неї в руці. Вона любить тебе по-справжньому. Просто її любов має форму того, ким вона хоче, щоб ти став.
+ розгорнути
IV · ІМПЕРАТОР
Генеральний директор
The Emperor
Він сидить на престолі з каменю, і камінь теплий — бо престол живий. Він не підвищує голосу. Світ і так нахиляється, щоб розчути. Він не тиран. Тиран хоче влади. А він хоче лише, щоб усе було на своєму місці. Особливо ти.
+ розгорнути
V · ІЄРОФАНТ
Compliance Officer
The Hierophant
Він стоїть між людьми й тим, що вище за людей, і перекладає з мови зірок на мову інструкцій. Кожен ритуал має свого церемоніймейстера — того, хто стежить, щоб усе було за регламентом, навіть кінець світу. Він не вірить у правила. Він знає, що це вони тримають реальність, — і смикає за потрібні нитки.
+ розгорнути
VI · ЗАКОХАНІ
Тім-ліди маркетингу
The Lovers
Двоє стоять під одним небом і не помічають, що воно вже почорніло, — бо дивляться лише одне на одного. Кожне з них — половина, що втомилася бути половиною. Вони шукають одне в одному порятунок. Знайдуть — розчинення.
+ розгорнути
VII · КОЛІСНИЦЯ
Логіст
The Chariot
Він мчить крізь ніч, тримаючи віжки двох сил, що рвуться врізнобіч. Він не питає, що у вантажі, — питати не входить в накладну. Спиниться — і його розірве навпіл. Тому він не спиняється. Навіть коли вже варто було б.
+ розгорнути
VIII · СИЛА
Head of Security
Strength
Не м'язи тримають звіра — тримає спокій. Вона кладе долоню на загривок пітьмі, і пітьма муркоче, як величезний кіт, що вдає, ніби спить. Сила — це не подолати чудовисько, а щоночі сідати з ним поруч і не відводити погляду. Поки що.
+ розгорнути
IX · ВІДШЕЛЬНИК
Аналітик
The Hermit
Він підняв ліхтар не для того, щоб освітити шлях, а щоб побачити, що шляху немає. У його цифрах ховається дата, яку ніхто не хоче знати. Він порахував усе двічі. Помилки немає. Є лише самотність того, хто бачить кінець ясніше за інших.
+ розгорнути
X · КОЛЕСО ФОРТУНИ
Трейдер
Wheel of Fortune
Колесо крутиться, і хтось завжди нагорі, а хтось під ним. Він давно перестав триматися за спиці. Тепер він навчився бути віссю, довкола якої крутяться чужі злети й падіння. Він навчився не триматися за колесо. Він навчився бути віссю.
+ розгорнути
XI · СПРАВЕДЛИВІСТЬ
Юрист
Justice
Терези в одній руці, меч у другій, і пов'язки на очах немає — вона хоче бачити все. Для неї немає людей — є сторони. Немає трагедій — є невиконані зобов'язання. Вона зважує не душі. Вона зважує підписи. І десь у дрібному шрифті — ціна кожної.
+ розгорнути
XII · ПОВІШЕНИЙ
Project Manager
The Hanged Man
Він висить головою вниз і всміхається, бо звідси світ нарешті видно правильно. Він відпустив опору, яку решта відчайдушно тримає, — і виявив, що падіння й політ на вигляд однакові. Це не він перевернутий. Це всі інші. Просто вони ще про це не знають.
+ розгорнути
XIII · СМЕРТЬ
Спеціаліст з утилізації
Death
Вона не зла й не добра — на це в неї немає часу. Вона — межа, до якої всі колись доходять. Коса в її руках — не зброя, а робочий інструмент. Садівник теж не ненавидить осіннє листя. Вона приходить по тебе за розкладом.
+ розгорнути
XIV · ПОМІРНІСТЬ
Офіс-менеджер
Temperance
Вона переливає воду з чаші в чашу, і жодна крапля не падає повз. У світі, що зривається в безодню, вона — єдина, хто досі вірить у рівновагу. Вона знає, що це марно. І все одно тримає чаші рівно. Доки її руки тримають рівновагу, світ не розіллється. А руки вже тремтять.
+ розгорнути
XV · ДИЯВОЛ
Head of Sales
The Devil
Ланцюги на його бранцях вільні — досить лише простягнути руку й зняти. Але ніхто не знімає. Він не кує кайдани — він переконує кожного, що кайдани й були свободою, а підпис кров'ю — просто вигідна угода. Він не полонив нікого. Він просто зробив так, щоб кожен обрав неволю сам. І ще й подякував.
+ розгорнути
XVI · ВЕЖА
Кризовий менеджер
The Tower
Блискавка б'є в корону, камінь летить у прірву, і в цьому гуркоті він — єдиний, хто всміхається. Бо тільки коли вежа падає, видно, що її будували на брехні. Усі бояться падіння вежі. Він єдиний знає: страшно не впасти. Страшно вічно стояти на брехні.
+ розгорнути
XVII · ЗІРКА
PR-менеджер
The Star
Вона ллє воду в річку й на суху землю водночас, не лишаючи собі ні краплі. Вона роздає надію, як інші роздають візитівки. Питання лише в тому, кому насправді світить її зоря.
+ розгорнути
XVIII · МІСЯЦЬ
Психолог
The Moon
У його світлі все здається інакшим, ніж є насправді. Стежка веде не туди, знайомі обличчя брешуть. Він — той делікатний півсвіт, у якому найлегше збитися зі шляху. Він не бреше тобі. Він робить гірше: він робить так, щоб ти збрехав собі сам — і повірив.
+ розгорнути
XIX · СОНЦЕ
Керівник відділу щастя
The Sun
Воно світить усім однаково — і праведним, і проклятим, і тим, хто благає про тінь. Його тепло безумовне, невідступне, всепроникне. Воно так відчайдушно хоче, щоб усі були щасливі, що готове випалити нещастя разом із тим, хто його носить.
+ розгорнути
XX · СУД
Аудитор
Judgement
Сурма звучить, і ті, хто спав, підводяться на перевірку. Це не про кару й не про прощення — це про облік. Кожен буде викликаний, кожен назве себе справжнім ім'ям. Він не вирішує, хто ти. Він лише вимовляє вголос те, ким ти був насправді. І від цього нема куди подітися.
+ розгорнути
XXI · СВІТ
Власник будівлі
The World
Він і є те коло, всередині якого відбувається все. Ти думаєш, що ходиш офісом, — насправді ти ходиш усередині нього. Ти думаєш, що шукаєш вихід, — а виходу немає, бо немає «зовні». Дійшовши до нього, розумієш найстрашніше й найспокійніше воднораз: коло замкнулося. Воно завжди було замкнене.
+ розгорнути
Атмосфера

Привиди офісу

Історії, які лишаються між стінами. Читати на настрій.

Історія I

Той, хто сидів тут до тебе

До тебе за цим столом сидів чоловік. Його ім'я вже стерлося з бейджа, з розсилок, зі спільної пам'яті офісу, як стирається олівець. Але дещо по собі він лишив, і ти це знайдеш, якщо придивишся.

Він теж прийшов сюди новеньким. Спершу був хороший працівник — з тих, хто приходить раніше й вимикає світло останнім. У нього була фотографія на столі: хтось усміхнений, до кого він поспішав додому. Фотографію потім прибрали. Не він.

Перший квартал він пережив легко. Другий дався важче. На третьому він перестав жартувати й почав затримуватися — не тому, що любив роботу, а тому, що вдома вже не було кого чекати. Компанія цінує відданість. Компанія забирає все, за що можна бути відданим деінде, і лишає тільки себе.

Під кінець він майже не говорив. Тільки рахував. Тихо, від десяти до нуля — і починав спочатку. Ніхто не спитав, що буде, коли він дорахує.

Він лишив тобі подряпину на внутрішньому боці шухляди, дрібні літери, видряпані нігтем: «воно не голодне. воно самотнє. це гірше». Недопиту чашку кави на дні шафи — ще теплу. І порожній стілець. Твій стілець.

Постарайся протриматися довше за попередника. Хоча б до ранку.

Історія II

Двоє, що майже зустрілися

В «Аркгем Солюшнс» колись працювали двоє. З різних відділів, на різних поверхах, у різних змінах. Компанія подбала, щоб їхні графіки ніколи не збіглися. Вони не бачилися жодного разу. І все ж полюбили одне одного — так, як це буває тільки з тими, хто ніколи не зустрічався.

Усе почалося з нотаток у спільному документі, який компанія вважала робочим. Він помітив, що в її колонках є ритм, що вона ставить коми там, де можна не ставити, що в сухому звіті хтось дихає. Вони жодного разу не написали слова «любов». Їм не треба було. Воно стояло в кожній комі, поставленій не там.

Вони домовилися зустрітися. Один раз. У кавовій кімнаті, у ту єдину хвилину, коли їхні зміни майже перетиналися. Але коридор того дня був довший, ніж напередодні. Стіни не хотіли, щоб вони зустрілися. А стінам тут не відмовляють.

Коли вона нарешті увійшла, у кімнаті вже нікого не було. Тільки чашка кави — ще тепла. І рядок, лишений пальцем на запітнілому боці кавомашини: «я був тут. я завжди тут. пробач мені цей дім».

Вони кохали одне одного все життя й не торкнулися жодного разу. Найстрашніше не те, що компанія їх розлучила. Найстрашніше — що вони й досі не здаються.

Історія III · Передісторія

Порожнє крісло

Читати наодинці. Можливо, не читати зовсім.

До того як стати тим, ким вона є в «Аркгем Солюшнс», вона була просто матір'ю. У неї був хтось маленький. Був сміх у коридорі зранку, малюнки на дверцятах холодильника, дорога додому, яка мала сенс, бо вдома хтось чекав.

А потім не стало. Без попередження, без логіки, без жодної справедливості. Одного дня крісло на кухні просто лишилося порожнім. І вона зрозуміла найстрашніше про горе: воно не про те, що болить. Воно про тишу там, де раніше був шум.

«Аркгем Солюшнс» узяла її, не ставлячи питань. Компанія любить тих, у кого вже нічого не лишилося за стінами офісу. І тут їй запропонували те, чого не міг дати ніхто: тиху, страшну обіцянку — тут ніхто по-справжньому не зникає, тут смерть лише переведення, тут можна повернути.

Тому вона й стала матір'ю знову — тепер для всіх. Вона «вирощує» адептів, бо не змогла виростити свого. Вона всміхається тепло й тримає секатор у руці, і сама вже не знає, де закінчується турбота й починається щось хворе, — бо любов, якій нема куди подітися, завжди знаходить собі спотворену форму.

Вона не хоче кінця світу. Вона хоче назад свою дитину. Просто в цьому місці це, на жаль, те саме.

Замість епілогу

Це гра про офіс, з якого не можна звільнитися.
Про колег, яким не можна вірити.
Про роботу, яка забирає все — і називає це відданістю.

Ласкаво просимо на Квартальний звіт.
Хтось вийде на світанку. Хтось залишиться.
Хтось повернеться не таким, як був.

Видихни. Усі колись починали з нуля.

Записатись на гру